сугір’я
СУГІ́Р’Я, я, с., рідко. Узгір’я.
Сірий день поволеньки насуплювався, заволікуючи сугір’я, темні бурти і житла в вечірній сутінок (Досв., Вибр., 1959, 323);
Баштанами онімілими на сугір’ях вирина, — каштанами пригорілими диха тепла далина (Рудь, Дон. зорі, 1958, 72).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me