сукенка
СУКЕ́НКА, и, ж. Те саме, що су́кня.
Одні з хлопців розпитували [нову школярку], другі критично оглядали її сукенку (Вас., І, 1959, 152);
Була [дівчина] в крислатому солом’яному брилі з широкою синьою стрічкою і в.. простенькій дорожній сукенці (Минко, Ясні зорі, 1951, 52).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сукенка — Спідничка [VIII] Словник з творів Івана Франка
- сукенка — суке́нка іменник жіночого роду від: су́кня Орфографічний словник української мови
- сукенка — СУКЕНКА – СУКОНКА Сукенка. Маленька сукня; платтячко. Мама обіцяла доні.. рожеву шовкову сукенку (Ірина Вільде); Ганна оглянула сестру з голови до ніг, наче вперше побачивши: і маленькі ніжки в гарних черевичках, і шовкову сукенку на принадних плечах (Ю. Літературне слововживання
- сукенка — СУКЕ́НКА, и, ж. Зменш. до су́кня. Одні з хлопців розпитували [нову школярку], другі критично оглядали її сукенку (С. Васильченко); Була [дівчина] в крислатому солом'яному брилі з широкою синьою стрічкою і в .. простенькій дорожній сукенці (В. Минко). Словник української мови у 20 томах
- сукенка — -и, ж. Те саме, що сукня. Великий тлумачний словник сучасної мови