1. Словник української мови в 11 томах

султанат

СУЛТАНА́Т, у, ч.

1. Монархічна держава з султаном ( див. султа́н¹) на чолі.

Ганджа чимало знав і такого, що султанат прагнув би взагалі приховати від польської Корони (Ле, Хмельницький, І, 1957, 179).

2. Правління, влада султана.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. султанат — султана́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. султанат — СУЛТАНА́Т, у, ч. 1. Монархічна держава з султаном (див. султа́н¹) на чолі. Ганджа чимало знав і такого, що султанат прагнув би взагалі приховати від польської Корони (Іван Ле). 2. Правління, влада султана. Словник української мови у 20 томах
  3. султанат — -у, ч. 1》 Монархічна держава з султаном (див. султан I) на чолі. 2》 Правління, влада султана. Великий тлумачний словник сучасної мови