суниця

СУНИ́ЦЯ, і, ж. (перев. мн. суни́ці, ни́ць).

1. Трав’яниста багаторічна рослина, яка цвіте білими квіточками й дає їстівні соковиті ягоди червоного або рожевого кольору.

Суниці — найпоширеніша ягідна культура на Україні (Хлібороб Укр., 8, 1969, 23);

Спаржа, помідори, суниці.. устеляли грядки, неначе оксамитовий килим (Н.-Лев., III, 1956, 232);

В траві.. сором’язливі білі зірочки суниці (Тулуб, В степу.., 1964, 115).

2. Ягоди цієї рослини.

— Ходім у гай по суниці! (Вовчок, І, 1955, 183);

— Я принесла з лісу глечик суниць (Н.-Лев., II, 1956, 319);

В тому домі, де їдять суниці і чорниці, лікареві нічого робити (Лікар. рослини.., 1958, 52);

Вимиті вчора коси тонко пахли суницею (Гончар, Дорога.., 1953, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суниця — суни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. суниця — СУНИ́ЦЯ, і, ж. (перев. мн. суни́ці, ни́ць). 1. Трав'яниста багаторічна рослина, яка цвіте білими квіточками й дає їстівні соковиті ягоди червоного або рожевого кольору. Суниці – найпоширеніша ягідна культура на Україні (із журн. Словник української мови у 20 томах
  3. суниця — -і, ж. (перев. мн. суниці, -ниць). 1》 Трав'яниста багаторічна рослина, яка цвіте білими квіточками й дає їстівні соковиті ягоди червоного або рожевого кольору. 2》 Ягоди цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. суниця — СУНИ́ЦЯ, Я́ГОДА, ЗЕМЛЯНИ́КА розм., ЯРИ́ЦЯ діал. Словник синонімів української мови