супроводжування

СУПРОВО́ДЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. супрово́джувати.

Воєвода, посланий королем для супроводжування, їде за Данилом (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 566).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супроводжування — супрово́джування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. супроводжування — СУПРОВО́ДЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. супрово́джувати. Воєвода, посланий королем для супроводжування, їде за Данилом (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
  3. супроводжування — -я, с. Дія за знач. супроводжувати. Великий тлумачний словник сучасної мови