1. Словник української мови в 11 томах

супряжник

СУПРЯ́ЖНИК, а, ч. Те саме, що супря́жич.

Батько ж сидять собі.. з кумом Панасом, супряжником нашим, та знай покурюють одну за одною, метикують, як то воно буде в тих колгоспах (М. Ол., Чуєш.., 1959, 72).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супряжник — супря́жник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. супряжник — див. спільник Словник синонімів Вусика
  3. супряжник — СУПРЯ́ЖНИК, а, ч. Те саме, що супря́жич. Батько ж сидять собі .. з кумом Панасом, супряжником нашим, та знай покурюють одну за одною, метикують, як то воно буде в тих колгоспах (М. Олійник). Словник української мови у 20 томах
  4. супряжник — -а, ч. Те саме, що супряжич. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. супряжник — Супряжник, -ка м. = супружник. Г. Барв. 303. Словник української мови Грінченка