1. Словник української мови в 11 томах

сусідів

СУСІ́ДІВ, дова, дове. Прикм. до сусі́д; належний сусідові.

Перестала вона слухати сусідову мову і знов задивилася на шлях (Вовчок, І, 1955, 357);

Коли який-небудь найтихіший карапуз.. брався до сусідового чуба, вона тільки вичитувала винуватому (Вас., І, 1959, 118);

Сусідова хата горіла (Ю. Янов., II, 1958, 226).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сусідів — сусі́дів прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сусідів — СУСІ́ДІВ, дова, дове. Прикм. до сусі́д; належний сусідові. Перестала вона слухати сусідову мову і знов задивилася на шлях (Марко Вовчок); Коли який-небудь найтихіший карапуз .. брався до сусідового чуба, вона тільки вичитувала винуватому (С. Васильченко); Сусідова хата горіла (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  3. сусідів — -дова, -дове. Прикм. до сусід; належний сусідові. Великий тлумачний словник сучасної мови