1. Словник української мови в 11 томах

суфляр

СУФЛЯ́Р, у, ч., гірн. Струм рудникового газу, який інтенсивно виділяється із тріщин вугільної товщі і пустот.

Із зростанням глибини розробки, окрім збільшення виділення метану, зростає також інтенсивність супровідних явищ: раптових викидів вугілля і газу, суфлярів тощо (Наука і культура.., 1971, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суфляр — суфля́р іменник чоловічого роду струм рудникового газу, який інтенсивно виділяється із тріщин вугільної товщі і пустот Орфографічний словник української мови
  2. суфляр — СУФЛЯ́Р, у, ч., гірн. Струм рудникового газу, який інтенсивно виділяється із тріщин вугільної товщі і пустот. Із зростанням глибини розробки, окрім збільшення виділення метану, зростає також інтенсивність супровідних явищ: раптових викидів вугілля і газу, суфлярів тощо (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. суфляр — -у, ч., гірн. Струм рудникового газу, який інтенсивно виділяється з тріщин вугільної товщі й пустот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. суфляр — суфля́р (від франц. souffler – видувати) виділення рудникового газу з тріщин і пустот. Словник іншомовних слів Мельничука