1. Словник української мови в 11 томах

суховійний

СУХОВІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до сухові́й.

Він застав [у Києві] спеку, суховійні вітри (Рибак, Час.., 1960, 719);

// З суховієм (суховіями).

Зернину не взяли ні люті морози, ні суховійна весна, ні зливи та бурі (Горд., Цвіти.., 1951, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суховійний — сухові́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. суховійний — СУХОВІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до сухові́й. Він застав [у Києві] спеку, суховійні вітри (Н. Рибак); // З суховієм (суховіями). Зернину не взяли ні люті морози, ні суховійна весна, ні зливи та бурі (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
  3. суховійний — -а, -е. Прикм. до суховій. || Із суховієм (суховіями). Великий тлумачний словник сучасної мови