сухоребрик
СУХОРЕ́БРИК, а, ч.
1. бот. (Sisymbrium L.). Трав’янистий бур’ян родини хрестоцвітих, що цвіте жовтим цвітом і використовується як лікувальний засіб.
Весняним боронуванням озимини знищують багато зимуючих бур’янів (сухоребрики, грицики..) (Колг. енц., II, 1956, 358);
Сухоребрик високий — зимуючий бур’ян, який засмічує у південних областях України посіви озимини, особливо по краях полів (Бур’яни.., 1957, 51);
Бур’яни відзначаються дуже високою плодючістю. Так, одна рослина щириці або сухоребрика дає 500-700 тисяч насінин (Хлібороб Укр., 1, 1965, 8).
2. розм. Кістлява, з випнутими ребрами, дуже худа людина.
Юркі сухоребрики розмахують руками, щось гаряче доказуючи.., а товстопузі купці, стоячи над дверима, пихтять та втираються червоними платками (Мирний, III, 1954, 386).
Значення в інших словниках
- сухоребрик — сухоре́брик 1 іменник чоловічого роду рослина сухоре́брик 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
- сухоребрик — див. худий Словник синонімів Вусика
- сухоребрик — СУХОРЕ́БРИК, а, ч. 1. бот. Трав'янистий бур'ян родини хрестоцвітих, що цвіте жовтим цвітом і використовується як лікувальний засіб. Весняним боронуванням озимини знищують багато зимуючих бур'янів (сухоребрики, грицики ..) (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- сухоребрик — -а, ч. 1》 бот. Трав'янистий бур'ян родини хрестоцвітих, що цвіте жовтим цвітом і використовується як лікувальний засіб. 2》 розм. Кістлява, з випнутими ребрами, дуже худа людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сухоребрик — Сухоребрик, -ка м. Худощавый человѣкъ. Словник української мови Грінченка