1. Словник української мови в 11 томах

сухорлявий

СУХОРЛЯ́ВИЙ, а, е. Трохи худий; худорлявий.

В довге сухорляве лице був ніби заткнутий гострий, горбатий та тонкий ніс (Н.-Лев., VII, 1966, 129);

Спинився стрункий і сухорлявий молодий моряк (Смолич, V, 1959, 622);

Вона була сухорлява, худенька, бліда (Збан., Мор. чайка, 1959, 42);

Коня звати Метеор. Він увесь золотий — від гриви до хвоста. Темні, наче засмажені на сонці, сухорляві, стрункі ноги (Ю. Янов., II, 1958, 135);

*Образно. Із стартової площадки один за одним злітають у небо сухорляві, ніби злиті з металу і швидкості, винищувачі (Веч. Київ, 18.VІІІ 1962, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сухорлявий — сухорля́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сухорлявий — Худорлявий, сухотілий, сухоребрий, сухий, не гладкий, ХУДИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. сухорлявий — див. худий Словник синонімів Вусика
  4. сухорлявий — СУХОРЛЯ́ВИЙ, а, е. Трохи худий; худорлявий. В довге сухорляве лице був ніби заткнутий гострий, горбатий та тонкий ніс (І. Нечуй-Левицький); Спинився стрункий і сухорлявий молодий моряк (Ю. Смолич); Вона була сухорлява, худенька, бліда (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. сухорлявий — -а, -е. Трохи худий; худорлявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сухорлявий — ХУДОРЛЯ́ВИЙ (про людину — трохи худий), СУХОРЛЯ́ВИЙ, СУХОТІ́ЛИЙ, СУХИЙ, СУХА́РИСТИЙ розм. Худорлявий, в пенсне, вже підстаркуватий інспектор цікавився всім (Д. Бедзик); Вже на подвір'ї до нього підбігла санітарка — молода сухорлява дівчина (Ю. Словник синонімів української мови
  7. сухорлявий — Сухорля́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сухорлявий — Сухорлявий, -а, -е Сухощавый. Єремія був з себе високого зросту і сухорлявий. Стор. МПр. 75. Словник української мови Грінченка