суч

СУЧ і, ж., діал.

1. збірн. Сукані нитки.

Та тут оно треба сучі, — тут виплетуть вам волочок за шість злотих добрий (Сл. Гр.).

2. Дратва.

Понадрізував [Антосьо] халяви, й попришивав шкурлати. Та й пришив же! — циганською голкою і суччю (Свидн., Люборацькі, 1955, 116).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суч — суч 1 іменник жіночого роду сукані нитки діал. суч 2 іменник жіночого роду дратва діал. Орфографічний словник української мови
  2. суч — СУЧ, і, ж., діал. 1. збірн. Сукані нитки. Та тут оно треба сучі, – тут виплетуть вам волочок за шість злотих добрий (Сл. Б. Грінченка). 2. Дратва. Понадрізував [Антосьо] халяви, й попришивав шкурлати. Та й пришив же! – циганською голкою і суччю (А. Свидницький). Словник української мови у 20 томах
  3. суч — -і, ж., діал. 1》 збірн.Сукані нитки. 2》 Дратва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. суч — ДРА́ТВА (міцна нитка для шиття взуття та ін. шкіряних виробів), ДРА́ТОВКА розм., СУЧ діал. Чоботи шити, швайкою водити, дратву смолити — чи є хто такий, що зумів би це ліпше зробити (Є. Гуцало); Загадала шевчиха шевцю черевички шити.. Словник синонімів української мови
  5. суч — Суч, -чі ж. 1) Сученыя нитки — для сѣти, рукавиць. Н. Вол. у. Та тут, оно треба сучі, — тут виплетуть вам волочок за шість злотих добрий. Брацл. у. 2) Дратва. Св. Л. 168. Словник української мови Грінченка