сушарка
СУША́РКА, и, ж.
1. Пристрій, прилад для сушіння чого-небудь, видалення вологи з чогось.
Юлка визбирала яблука з-під дерев.. За кілька кроків від неї злегка диміла сушарка (Томч., Жменяки, 1964, 141);
З метою поліпшення якості сульфату на другому боці цеху пущено сушильну установку. Встановлюються сушарки і на першому блоці (Роб. газ., 23.I 1961, 3);
Складану сушарку для грибів найкраще виготовити з відходів бляхи товщиною до 1 мм (Знання.., 9, 1971, 31);
Основні машини для сушіння насінного і продовольчого зерна — сушарки шахтного типу (Хлібороб Укр., 1, 1969, 25).
2. Приміщення, признач. для сушіння чого-небудь.
За будиночком тяглися довгі амбари, сушарка, винний погріб (Збан., Таємниця.., 1971, 387);
Десь тут має стояти сушарка, в яку восени звозять тютюн (Мушк., Чорний хліб, 1960, 168);
Для повної переробки продуктів садівництва передбачено в найближчі роки розширити виноробню і збудувати сушарку (Колг. Укр., 11, 1960, 7).
Значення в інших словниках
- сушарка — суша́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сушарка — СУШАРКА – СУШАРНЯ, СУШИЛЬНЯ Сушарка. Пристрій, прилад (рідше – приміщення) для сушіння. Сушарня, р. мн. -рень, сушильня, р. мн. -лень. Приміщення для сушіння. Літературне слововживання
- сушарка — СУША́РКА, и, ж. 1. Пристрій, прилад для сушіння чого-небудь, видалення вологи з чогось. Юлка визбирала яблука з-під дерев .. За кілька кроків від неї злегка диміла сушарка (М. Словник української мови у 20 томах
- сушарка — -и, ж. 1》 Пристрій, прилад для сушіння чого-небудь, видалення вологи з чогось. 2》 Приміщення, признач. для сушіння чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сушарка — СУША́РКА (пристрій або апарат та приміщення для сушіння чого-небудь), СУША́РНЯ, СУШИ́ЛЬНЯ, СУШНЯ́ розм.; СУШИ́ЛО розм. (тільки пристрій); ЛОЗНИ́ЦЯ діал. (для сушіння плодів). Юлька.. лягла в саду на присихаюче сіно. Словник синонімів української мови