1. Словник української мови в 11 томах

сушений

СУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до суши́ти.

СУШЕ́НИЙ, а, е. Зготовлений сушінням, в’яленням.

Якщо сушені плоди та ягоди залишаються довго на повітрі, вони вбирають вологу і псуються (Сад. і ягідн., 1957, 285);

Жінка поставила перед ним миску холодного борщу з сушеною рибою (Збан., Таємниця.., 1971, 170);

У хаті в діда Дениса — чисто.. Пахло бруньками й грибами. В’язки сушених грибів — у запічку (Мушк., День.., 1967, 54);

В коморі пахло борошном і сушеним липовим цвітом (Тют., Вир, 1964, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сушений — су́шений дієприкметник від: 'сушити' суше́ний прикметник зготовлений сушінням, в'яленням Орфографічний словник української мови
  2. сушений — СУШЕ́НИЙ, а, е. Зготовлений сушінням, в'яленням. Якщо сушені плоди та ягоди залишаються довго на повітрі, вони вбирають вологу і псуються (з наук. літ.); Жінка поставила перед ним миску холодного борщу з сушеною рибою (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. сушений — I с`ушений-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до сушити. II суш`ений-а, -е. Зготовлений сушінням, в'яленням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сушений — Суше́ний, -на, -не; прикм. су́шений, -на, -не; дієприкм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)