сушня

СУШНЯ́, і́, ж., розм.

1. Те саме, що суші́ння.

2. збірн. Сушені фрукти, ягоди; сушняк.

Для одержання сушні високої якості груші спочатку бланшують у киплячій воді, а потім обкурюють (Колг. Укр., 6, 1956, 39);

Для сушні використовують плоди майже всіх плодових і ягідних культур (Сад. і ягідн., 1957, 275).

3. збірн. Сухі дерева, гілки.

Світив Огонь всю нічку аж до ранку. Попереду він за сушню узявсь І потихеньку став тріщати, А як вітрець-підлиза розгулявсь, Тоді вже всюди став палати (Гл., Вибр., 1951, 164).

4. Те саме, що суша́рка.

Тринадцять літ учителькою! Тринадцять літ вона сохла, як яблуко у сушні! (Коцюб., І, 1955, 312);

А ось і переробочний [переробний] пункт льону. Від нього тягнуться, мов срібні нитки, рейки до сушні (Панч, В дорозі, 1959, 239).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сушня — сушня́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сушня — див. залишок; хмиз Словник синонімів Вусика
  3. сушня — СУШНЯ́, і́, ж., розм. 1. Те саме, що суші́ння. 2. збірн. Сушені фрукти, ягоди; сушняк. Для одержання сушні високої якості груші спочатку бланшують у киплячій воді, а потім обкурюють (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. сушня — -і, ж., розм. 1》 Те саме, що сушіння. 2》 збірн. Сушені фрукти, ягоди; сушняк. 3》 збірн. Сухі дерева, гілки. 4》 Те саме, що сушарка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сушня — СУША́РКА (пристрій або апарат та приміщення для сушіння чого-небудь), СУША́РНЯ, СУШИ́ЛЬНЯ, СУШНЯ́ розм.; СУШИ́ЛО розм. (тільки пристрій); ЛОЗНИ́ЦЯ діал. (для сушіння плодів). Юлька.. лягла в саду на присихаюче сіно. Словник синонімів української мови
  6. сушня — Сушня́, -ні́, -не́ю; су́шні, су́шень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сушня — (укр.) Господарська споруда в українському селянському подвір'ї, призначена для сушіння фруктів. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. сушня — Сушня, -ні ж. 1) Сушильня. 2) Сушеные фрукты. КС. 1893. VII. 77. 3) Сухое дерево, сухія вѣтви. Вх. Уг. 270. Словник української мови Грінченка