суятити

Значення в інших словниках

1. суятити — суяти́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
2. суятити — СУЯТИ́ТИ, ячу́, яти́ш, недок., кого, діал. Турбувати, непокоїти; мучити. Словник української мови у 20 томах
3. суятити — -ячу, -ятиш, недок., перех., зах. Турбувати, непокоїти; мучити. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. суятити — ХВИЛЮВА́ТИ (виводити когось з душевної рівноваги, виклика́ти тривогу, робити неспокійним), НЕПОКО́ЇТИ, ТРИВО́ЖИТИ, ТУРБУВА́ТИ, РОЗТРИВО́ЖУВАТИ, БЕНТЕ́ЖИТИ, ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗ'ЯТРЮВАТИ, БУНТУВА́ТИ, РОЗБУ́РХУВАТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ЗАЧІПА́ТИ... Словник синонімів української мови
5. суятити — Суяти́ти, ячу, -тиш гл. — кого́. Безпокоить кого. Вх. Зн. 68. Словник української мови Грінченка