схема

СХЕ́МА, и, ж.

1. Спрощене зображення в загальних рисах системи, будови чого-небудь або взаєморозташування, зв’язку частин чогось.

Другий урок відбувався в класі зв’язку. Столи з телефонними апаратами, телеграфні ключі, скатки проводу, на стінах схеми різних апаратів (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 10);

Чернишов склав нову схему стратиграфії Уралу, що дала уявлення про склад і послідовність залягання гірничих порід (Наука.., 9, 1956, 34);

Віктор дістав книжки про роботи сталеливарного цеху, роздобув і схему побудови печі (Донч., V, 1957, 365);

Докладне ознайомлення учнів з кінематичними схемами потрібне для успішного засвоєння способів розбирання і складання механізмів та машин (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 135);

Брянський діставав із своєї планшетки якісь схеми і записи з формулами (Гончар, III, 1959, 84);

// План побудови, організації чого-небудь.

Справа не в прекрасній схемі організації і не в назві її (Еллан, II, 1958, 432);

Схема водопостачання залежить: від джерела водопостачання і якості води в ньому, від рельєфу місцевості, від вимог споживачів до якості води (Довідник сіль. будівельника, 1956, 257).

2. Виклад, опис, зображення чого-небудь у загальних, головних рисах, без деталізації, подробиць.

Син вивозить в ліс стару забуту смертю мати.., але під непереможним впливом бажання хоч раз добре попоїсти і випити на похоронах — забирає її назад. Ця схема може видатись Вам грубою, але ж це тільки схема і, звичайно, важніше, як вона розроблена (Коцюб., III, 1956, 389);

Стислість.. повинна мати межі, бо часто її позитивні якості можуть обернутися проти неї самої: схема нездатна передати живу тканину слова (Ю. Янов., II, 1954, 83);

Сюжет античної поеми [«Енеїди»] був для Котляревського лише схемою, яка під його пером наповнилась яскравими, живими образами і картинами, взятими поетом з дійсності (Іст. укр. літ., І, 1954, 155);

// Готова трафаретна формула чого-небудь; чийсь образ у спрощеному, збідненому вигляді.

Для втілення в мистецтві образу сучасника треба мислити завжди значними соціальними категоріями в усій різноманітності суперечностей почуттів, з глибокими підтекстами.. Інакше на екрані дедалі частіш почнуть з’являтися ходячі схеми замість живих радянських людей (Довж., III, 1960, 8);

Ми, дорослі, керуючись абсолютно щирою любов’ю до дітей, заздалегідь наготували для них безліч різноманітних схем. І не помітили, що цим самим звільнили дітей від необхідності самостійно думати (Наука.., 1, 1973, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схема — схе́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. схема — [схема] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
  3. схема — Нарис, плян приблизний Словник чужослів Павло Штепа
  4. схема — СХЕ́МА, и, ж. 1. Зображення в загальних рисах системи, будови чого-небудь або взаєморозташування, зв'язку частин чогось. Другий урок відбувався в класі зв'язку. Словник української мови у 20 томах
  5. схема — -и, ж. 1》 Спрощене зображення в загальних рисах системи, будови чого-небудь або взаєморозташування, зв'язку частин чогось. || План побудови, організації чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. схема — схе́ма (від грец. σχήμα – вид, форма) 1. Спрощене зображення, викладення чогось у загальних, основних рисах. 2. Кресленик, що передав основну ідею якоїсь машини, приладу тощо за допомогою умовних позначень. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. схема — Схе́ма, -ми, -мі; схе́ми, схем Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. схема — рос. схема 1. Спрощене зображення, викладення чогось у загальних, основних рисах. 2. Кресленик, що передає основну ідею якоїсь моделі, приладу тощо за допомогою умовних позначень. Eкономічна енциклопедія