1. Словник української мови в 11 томах

схизмат

СХИЗМА́Т, а, ч., церк. У католиків — назва православних.

— Вільшанські схизмати По три сем’ї [сім’ї], по чотири Живуть в одній хаті (Шевч., І, 1963, 86);

Польські шляхтичі низенько вклонялись пихатому рейтарові, що гнав кудись полонених схизматів (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 459);

Тих, кому захочеться взяти булаву, немало. Важливіше видерти її з рук схизмата Хмеля (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 104).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схизмат — схизма́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. схизмат — СХИЗМА́Т, а, ч., церк. У католиків – назва православних. – Вільшанські схизмати По три сем'ї [сім'ї], по чотири Живуть в одній хаті (Т. Шевченко); Польські шляхтичі низенько вклонялись пихатому рейтарові, що гнав кудись полонених схизматів (О. Словник української мови у 20 томах
  3. схизмат — -а, ч., церк. У католиків – назва православних. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. схизмат — Схизмат, -та, схизматик, -ка м. Раскольникъ, еретикъ; названіе иновѣрцевъ у католиковъ. Шевч. 138. Словник української мови Грінченка