1. Словник української мови в 11 томах

схитнути

СХИТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

1. перех. Надати кому-, чому-небудь коливального руху, примусити коливатися.

Нехай кругом панує світла тиша, І хай гроза навідує за тим — У пори літні ниви поколише, Схитне сади в дозрінні золотім (Ус., Дорогами.., 1951, 276);

Несли друзі його на ласкавих руках — Не стривожить бійця б, не схитнуть (Гірник, Друзі.., 1953, 34);

Кінь вже зна Зінькову звичку — не спіткнеться, не гаса, не схитне на ямці бричку (Рудь, Дон. зорі, 1958, 110);

Хтось, упавши на межі, схитнув пожовклий сонях (Швець, Кроки.., 1962, 191);

// безос.

Блискавка по всьому небу сяйнула, і громом усю землю схитнуло (Барв., Опов.., 1902, 190).

2. неперех., чим. Зробити легкий коливальний рух чим-небудь.

Відкашлявся, легенько схитнув [Максим] головою.. й, не одриваючись од очей товариша, тихо заспівав (Вас., І, 1959, 102);

Галина схитнула вбік довгими віями (Крот., Сини.., 1948, 10).

3. перех., перен. Позбавити колишньої впевненості в чому-небудь; викликати якийсь сумнів; порушити щось стале, визначене.

Святий десь зник, але це не схитнуло віру прочан у нові чуда (Стельмах, II, 1962, 312);

Треба було схитнути отой спокій буржуазних письменників, які ще щодо нас вагались (Тич., III, 1957, 31).

4. перех., рідко. Повернути в який-небудь бік.

Вона в нас, як говорить з яким чоловіком, сидить собі просто, як добрий качан у городі, і все роздивляється, які в тебе брови,.. яка одежа на тобі. Хіба б який генерал, щоб вона голівку схитнула на бік або глянула в вічі любенько (Вовчок, І, 1955, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схитнути — схитну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. схитнути — СХИТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. кого, що. Надати кому-, чому-небудь коливального руху, примусити коливатися. Нехай кругом панує світла тиша, І хай гроза навідує за тим – У пори літні ниви поколише, Схитне сади в дозрінні золотім (П. Словник української мови у 20 томах
  3. схитнути — -ну, -неш, док. 1》 перех. Надати кому-, чому-небудь коливального руху, примусити коливатися. || безос. 2》 неперех., чим. Зробити легкий коливальний рух чим-небудь. 3》 перех., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. схитнути — ХИТА́ТИ що, чим (надавати чому-небудь коливального руху з боку на бік, вперед і назад, згори вниз), ВИХИ́ТУВАТИ, ХИЛИТА́ТИ, КОЛИХА́ТИ, КОЛИСА́ТИ, КОЛИВА́ТИ, ГОЙДА́ТИ, ТЕЛІПА́ТИ розм., ТІ́ПАТИ розм., ХИБА́ТИ розм., ХИЛЯ́ТИ розм., ТЕРМОСИТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. схитнути — Схитнути, -тну, -неш гл. 1) Пошатнуть. Громом усю землю схитнуло. Г. Барв. 190. 2) Склонить, наклонить. Вона голівку схитнула набік. МВ. І. 115. 3) Качнуть. Тихо схитнула головою. Мир. Пов. II. 98. Словник української мови Грінченка