схлипнути
СХЛИПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до схли́пувати.
Баба Настя далі вже не могла витримати, закрилася вузеньким рукавцем і схлипнула жалісно, як дитинка (Л. Укр., III, 1952, 737);
Баба Федора швиденько закліпала повіками й схлипнула (Донч., III, 1956, 91);
Іван розчулено схлипнув, пустив сльозу, обхопив рвучко за шию Сеспеля, поцілував у худючу вилицю (Збан., Сеспель, 1961, 298);
*Образно. Перед носом човна мелодійно схлипнула вода (Стельмах, І, 1962, 458).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- схлипнути — схлипну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- схлипнути — [схлиепнутие] -ну, -неш, -неимо, -неите; нак. -ни, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
- схлипнути — СХЛИПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до схли́пувати. Баба Настя далі вже не могла витримати, закрилася вузеньким рукавцем і схлипнула жалісно, як дитинка (Леся Українка); Баба Федора швиденько закліпала повіками й схлипнула (О. Словник української мови у 20 томах
- схлипнути — -ну, -неш, док. Однокр. до схлипувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- схлипнути — Схлипнути см. схлипувати. Словник української мови Грінченка