1. Словник української мови в 11 томах

схлипувати

СХЛИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Плачучи і уривчасто, судорожно вдихаючи, втягуючи повітря, утворювати відповідні звуки.

Дівчинка прихилилася до Мотрі та тихо схлипувала (Мирний, І, 1949, 412);

Схлипували нишком матері, згадавши загиблих своїх дочок (Довж., І, 1958, 335);

Угорі біля будки крана схлипувало ще зовсім молоде парубча [паруб’я], по-дитячому витираючи кепкою очі (Баш, На.. дорозі, 1967, 144);

*Образно. Ростуть сизі хмари, за веслом схлипує вода (Стельмах, II, 1962, 210);

Лине сумна мелодія, плутає думки у Сашуневій голові. Плачуть кларнети, схлипують у розпуці баси (Мушк., Серце.., 1962, 257).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схлипувати — схли́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. схлипувати — див. плакати Словник синонімів Вусика
  3. схлипувати — СХЛИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Плачучи і уривчасто, судорожно вдихаючи, втягуючи повітря, утворювати відповідні звуки. Дівчинка прихилилася до Мотрі та тихо схлипувала (Панас Мирний); Схлипували нишком матері, згадавши загиблих своїх дочок (О. Словник української мови у 20 томах
  4. схлипувати — -ую, -уєш, недок. Плачучи та уривчасто, судорожно вдихаючи, втягуючи повітря, утворювати відповідні звуки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. схлипувати — ПЛА́КАТИ (лити сльози з горя, від болю тощо), РЮ́МАТИ розм., РЮ́МСАТИ розм., СЛИ́НИТИ зневажл., НЮ́НИТИ зневажл., НЮ́НІ РОЗПУСКА́ТИ зневажл., СКВИ́РИТИ діал., СКВИ́РИТИСЯ діал.; РИДА́ТИ, РЕВІ́ТИ розм., РЕВТИ́ розм., ВИ́ТИ розм., РОЗЛИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. схлипувати — Схли́пувати, -пую, -пуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. схлипувати — Схлипувати, -пую, -єш сов. в. схлипнути, -пну, -неш, гл. Всхлипывать, всхлипнуть. Христя схлипує. Мир. Пов. І. 171. Аж схлипнула, чи по дідусеві, чи про мене сироту. Г. Барв. 363. Словник української мови Грінченка