схова

СХО́ВА, и, ж., рідко. Те саме, що схов.

Іншої схови у нас не було, як у скрині (Сл. Гр.);

*Образно. Це хворе тіло, бліде й холодне, було сховою тілько одної лютості (Мирний, І, 1954, 47).

Відда́ти (зда́ти, одда́ти і т. ін.) до схо́ви — те саме, що Відда́ти (зда́ти, одда́ти і т. ін.) до схо́ву (на схов, у схов) ( див. схов).

[Торохтій:] Єжели [якщо] при вас є.. багато грошей, то краще віддайте мені до схови, безпечніше буде… (Кроп., IV, 1959, 103).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схова — схо́ва іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. схова — див. схованка Словник синонімів Вусика
  3. схова — СХО́ВА, и, ж., рідко. Те саме, що схов. Іншої схови у нас не було, як у скрині (Сл. Б. Грінченка); * Образно. Це хворе тіло, бліде й холодне, було сховою тілько одної лютості (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. схова — -и, ж., рідко. Те саме, що схов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. схова — Схова, -ви ж. = схованка. Иншої схови у нас не було, як у скрині. Екатер. у. Словник української мови Грінченка