схованок

СХО́ВАНОК, нку, ч., рідко. Те саме, що схо́ванка¹ 2, 3.

Оглядала [мати] у схованку одяг не новий: Двох найстарших — замащені комбінезони, А найменшого, вбитого, — піджачок празниковий (Мал., Звенигора, 1959, 326);

Другої днини Остап пустивсь на розвідку. Показалося, що їхній схованок був у макітрі, але доволі було злізти на гору, як саме тут, мало не під ногами, ніс бистрі води Прут (Коцюб., І, 1955, 354).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схованок — схо́ванок іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. схованок — СХО́ВАНОК, нку, ч., рідко. Те саме, що схо́ванка¹ 2, 3. Оглядала [мати] у схованку одяг не новий: Двох найстарших – замащені комбінезони, А найменшого, вбитого, – піджачок празниковий (А. Малишко); Другої днини Остап пустивсь на розвідку. Словник української мови у 20 томах
  3. схованок — -нку, ч., рідко. Те саме, що схованка I 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови