1. Словник української мови в 11 томах

схопити

СХОПИ́ТИ див. схо́плювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схопити — схопи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. схопити — СХОПИ́ТИ див. схо́плювати. Словник української мови у 20 томах
  3. схопити — схопи́ти: ◊ схопи́ти за яйо́ла → яйола Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. схопити — див. схоплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. схопити — бра́ти / взя́ти за зя́бра (за жа́бри) кого і без додатка. 1. Примушувати кого-небудь виконувати, робити щось; настирливо домагатися чогось. — А ти з характером, за зябра береш (Ю. Фразеологічний словник української мови
  6. схопити — АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. схопити — Схопи́ти, схоплю́, схо́пиш, -плять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. схопити — Схопити, -ся см. схоплювати, -ся. Словник української мови Грінченка