1. Словник української мови в 11 томах

схропувати

СХРО́ПУВАТИ і рідше СХРА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Видавати час від часу уривчасті, хриплі звуки, неправильно дихаючи уві сні (про людину).

Зітхають спросоння в’язні, хтось голосно схропує і відразу ж перевертається на другий бік, прокашлюється (Збан., Єдина, 1959, 178);

// Видавати час від часу різкі, уривчасті, хриплі звуки (про тварину).

Хитаються росяні кущі, схропують коні, чути, як ретельно скубуть вони траву (Збан., Таємниця.., 1971, 451);

Ось вони вже зовсім близько, чути, як тривожно схрапують коні, плавко пропливає на рівні вікон кулеметна тачанка (Гончар, II, 1959, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схропувати — схро́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. схропувати — СХРО́ПУВАТИ і рідше СХРА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Видавати час від часу уривчасті, хриплі звуки, неправильно дихаючи уві сні (про людину). Зітхають спросоння в'язні, хтось голосно схропує і відразу ж перевертається на другий бік, прокашлюється (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. схропувати — і рідше схрапувати, -ую, -уєш, недок. Видавати час від часу уривчасті, хриплі звуки, неправильно дихаючи уві сні (про людину). || Видавати час від часу різкі, уривчасті, хриплі звуки (про тварину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. схропувати — ХРОПІ́ТИ (ХРОПТИ́) (видавати хриплі звуки вві сні; міцно спати, видаючи такі звуки), ХАРЧА́ТИ розм., ХАРКОТІ́ТИ діал.; СХРО́ПУВАТИ (час від часу). Посеред двору на сіні, на килимі, укритий баранячим кожухом, хропів Тарас. Хропли слуги коло комори (О. Словник синонімів української мови