1. Словник української мови в 11 томах

східень

СХІ́ДЕНЬ, дня, ч., рідко. Те саме, що схід¹.

Перезорюють зорі. Переночують ніч. На східень у всі сторони — меч! меч! Меч! (Тич., 1, 1957, 58);

Закрасивши увесь східень палко-рожевим цвітом, воно [сонце] ще не рушало з-за гори, ще не блиснуло ні одним променем над землею… (Мирний, І, 1949, 149);

Західний світ, золота й торгу світ, в степи безмежні очі затопляє: у східень, у краї радянські (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 245).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. східень — схі́день іменник чоловічого роду схід рідко Орфографічний словник української мови
  2. східень — СХІ́ДЕНЬ, дня, ч., рідко. Те саме, що схід¹. Перезорюють зорі. Переночують ніч. На східень у всі сторони – меч! меч! Меч! (П. Тичина); Закрасивши увесь східень палко-рожевим цвітом, воно [сонце] ще не рушало з-за гори, ще не блиснуло ні одним променем над землею... (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. східень — -дня, ч., рідко. Те саме, що схід I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. східень — Схі́день, -дня, -дневі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. східень — Східень, -дня м. Востокъ, восточный край неба. Встрѣчено у Мирнаго: Закрасивши увесь східень палко-рожевим цвітом, воно (сонце) ще не рушало зза гори, ще не блиснуло ні одним промінем над землею. Мир. ХРВ. 38. Словник української мови Грінченка