1. Словник української мови в 11 томах

сюзерен

СЮЗЕРЕ́Н, а, ч.

1. За часів феодалізму в Західній Європі — великий феодал-сеньйор, що був господарем над васалами.

Чемно вклонившись, він схилив коліно перед своїм сюзереном і побожно припав до його руки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 272);

Виходячи з своїх особистих інтересів, Вишневецький досить часто міняв сюзеренів і легко переходив то під владу польського короля, то під владу російського царя (Наука.., 8, 1967, 46).

2. У міжнародному праві — держава, стосовно до якої інші перебувають у васальній залежності.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сюзерен — сюзере́н іменник чоловічого роду, істота господар над васалом Орфографічний словник української мови
  2. сюзерен — Володар, див. самодержець, диктатор, автократ, омніпотент Словник чужослів Павло Штепа
  3. сюзерен — СЮЗЕРЕ́Н, а, ч. 1. За часів феодалізму в Західній Європі – великий феодал-сеньйор, що був господарем над васалами. Чемно вклонившись, він схилив коліно перед своїм сюзереном і побожно припав до його руки (З. Словник української мови у 20 томах
  4. сюзерен — -а, ч. 1》 За часів феодалізму в Західній Європі – великий феодал-сеньйор, що був господарем над васалами. 2》 У міжнародному праві – держава, стосовно до якої інші перебувають у васальній залежності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сюзерен — сюзере́н (франц. suzerain, букв. – верховний) за часів феодалізму в Західній Європі великий феодал (герцог, князь тощо), у підлеглості якого були васали. Верховним С. вважався король. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. сюзерен — У середньовічних ленних стосунках сеньйор, який стоїть на найвищому щаблі феодальної ієрархії в державі; монарх. Універсальний словник-енциклопедія
  7. сюзерен — Сюзере́н, -на; -ре́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)