1. Словник української мови в 11 томах

сюркотливий

СЮРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який постійно сюркоче.

Сюркотливий коник;

// З сюркотанням.

Він не спав, лежав, прислухаючись до хатньої тиші, до цвіркуна, що чомусь змовк і не подавав більше свого такого ніжного і сюркотливого голосу (Цюпа, Грози.., 1961, 112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сюркотливий — сюркотли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сюркотливий — СЮРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який постійно сюркоче. Сюркотливий коник; // Із сюркотанням. Він не спав, лежав, прислухаючись до хатньої тиші, до цвіркуна, що чомусь змовк і не подавав більше свого такого ніжного і сюркотливого голосу (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
  3. сюркотливий — -а, -е. Який постійно сюркоче. Сюркотливий коник. || З сюркотанням. Великий тлумачний словник сучасної мови