1. Словник української мови в 11 томах

сюртучок

СЮРТУЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до сюрту́к.

На хорах невеличкі школярі-дяки, повбирані в сюртучки, почали співати чудовими альтовими голосами (Н.-Лев., II, 1956, 403);

Сухий, аж чорний, тонісінький, як жердина, в чорному сюртучку, він уміщався на одному краєчку табурета (Збан., Єдина, 1959, 105).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сюртучок — сюртучо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сюртучок — СЮРТУЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до сюрту́к. На хорах невеличкі школярі-дяки, повбирані в сюртучки, почали співати чудовими альтовими голосами (І. Нечуй-Левицький); Сухий, аж чорний, тонісінький, як жердина, в чорному сюртучку, він уміщався на одному краєчку табурета (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  3. сюртучок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до сюртук. Великий тлумачний словник сучасної мови