ся
СЯ.
1. займ. зворотний, заст. Себе.
— Здоров, Еоле, пане-свату! Ой, як ся маєш, як живеш? — Сказала, як ввійшла у хату, Юнона (Котл., І, 1952, 66);
[Грицько:] Здорова, кумо… Як ся маєш, як ся поживаєш? (Мирний, V, 1955, 236);
Іван підійшов до старого гуцула і голосно привітався: — Здоровенькі були, діду Лук’я-не! Як ся маєте? (Мур., Бук. повість, 1959, 29).
2. част., діал. Уживається при дієсловах 3 особи.
Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає (Номис, 1864, № 5883);
Ого! насмілив би ся який вступити на його виноградник! Він би першого з рушниці застрелив, як собаку (Коцюб., І, 1955, 192).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ся — На ся: на індивідуумів [XIX] Загальний затим появ сеї другої доби в людській історії, се роздруження, розділювання «на ся», нове різницювання в ділах господарських, родинних і суспільних [XIX] Словник з творів Івана Франка
- ся — СЯ¹ див. сей. СЯ². 1. займ. зворотний, заст. Себе. – Здоров, Еоле, пане-свату! Ой, як ся маєш, як живеш? – Сказала, як ввійшла у хату, Юнона (І. Котляревський); [Грицько:] Здорова, кумо... Як ся маєш, як ся поживаєш?... Словник української мови у 20 томах
- ся — I 1》 займ. зворотний, заст. Себе. 2》 част., діал. Уживається при дієсловах 3 особи. II невідм., ч. Протокитайське плем'я, яке очолило наприкінці 3 – поч. 2-го тис. до н. е. союз племен в районі р. Хуанхе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ся — Поменчати, -ся, поменчити, ся = поменшати, -ся, поменшити, -ся. --------------- Ся мѣст. 1) Ж. р. отъ сей. Ся вже пасок тридцять ззіла. Ном. № 8655. 2) Ся, себя. Літа маї молодії, де ви ся поділи? н. п. Згадав, ся зволив та й удоволив. Ном. як ся маєш? Какъ поживаешь? Словник української мови Грінченка