сяйно
СЯ́ЙНО, поет. Присл. до ся́йний.
*Образно. Нене, чуєш, як гримить рояль? — То заграє сяйно, як перлина, То розіллється, як степом Україна, То дзвенить, немов булатна сталь (Нагн., Пісня.., 1949, 108).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сяйно — ся́йно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- сяйно — поет. Присл. до сяйний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сяйно — СЯ́ЙНО, поет. Присл. до ся́йний. * Образно. Нене, чуєш, як гримить рояль? – То заграє сяйно, як перлина, То розіллється, як степом Україна, То дзвенить, немов булатна сталь (М. Нагнибіда). Словник української мови у 20 томах