сякий

СЯКИ́Й, а́, е́, займ. означ., розм. Уживається при несхвальній характеристиці кого-, чого-небудь.

Мовчи сяка, бо й ти така (Номис, 1864, .№ 7989).

[І] сяки́й і таки́й, [І] таки́й і сяки́й — уживається при несхвальній характеристиці кого-, чого-небудь (поганий, негідний, ледачий і т. ін.).

Хто це міг казати йому, що Бузина сякий і такий, тупий і недалекий! Яка низькопробна брехня! (Загреб., Диво, 1968, 137);

— Жаліється [пан] паничеві, що я і сяка і така: і волоцюга, і злодійкувата. Дивується, що панич узявся за мене клопотати (Мирний, III, 1954, 167);

Сяки́й та перетаки́й див. перетаки́й.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

сякий — сяки́й займенник розм. Орфографічний словник української мови
сякий — СЯКИ́Й, а́, е́, займ. означ., розм. Уживається при несхвальній характеристиці кого-, чого-небудь. Мовчи сяка, бо й ти така (Номис). (1) Сяки́й та перетаки́й – слова, за допомогою яких інакомовно передають брутальну лайку або грубі вирази. Словник української мови у 20 томах
сякий — -а, -е, займ. означ., розм. Уживається при несхвальній характеристиці кого-, чого-небудь. [І] сякий і такий; [І] такий і сякий — уживається при несхвальній характеристиці кого-, чого-небудь (поганий, негідний, ледачий і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
сякий — сяки́й-(не-)таки́й син. 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-небудь. А люди його за мішок — сіп! — Нащо ти груші узяв? Сякий-такий сину! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Та я не подивлюсь тобі у вічі, сякий-не-такий сину!... Фразеологічний словник української мови
сякий — Сяки́й, -ка́, -ке́, -ко́го, -ко́ї; сякі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сякий — Сякий, -а, -е 1) Этакой. І така, і сяка — тільки дайте. Ном. № 4507. 2) сякий-такий. а) Кое-какой; пустячный. Сяка-така напасть, та спати не дасть. Ном. № 1757. Сякі-такі вареники, а все луччі галушок, сякі-такі дівчаточка, а все луччі жіночок. н. Словник української мови Грінченка