сяк-так
СЯК-ТА́К, присл., розм. Те саме, що так-ся́к.
Сяк-так добрела [Оксана] через силу до Миколиної хати, де чула, що мати її живе (Кв.-Осн., II, 1956, 464);
Хто мав який-небудь шматочок свого поля, сяк-так його шкрябав, засівав (Мирний, IV, 1955, 240);
Хлопець танув просто на очах, і фізичні сили остаточно залишали його. Останніх кілька днів він ще сяк-так пересував ноги (Коз., Гарячі руки, 1960, 78);
Всередині свинарні по обидва боки ліпилися сяк-так змайстровані станки з поламаними дошками, звідки визирали чотириногі мешканці (Добр., Тече річка.., 1961, 36);
Живучи далеко від села, рідко заглядаючи до церкви, вона, певне, давно позабувала ті молитви, що сяк-так їй замолоду впихали вдома, в галасливій, багатодітній сім’ї (Стельмах, І, 1962, 339);
У дворі ще було сяк-так, а як увійшов [Федір] у сад, у гущавину широких гіллястих груш, яблунь, листатих вишень, — йому зробилося страшно (Мирний, І, 1954, 309).
Значення в інших словниках
- сяк-так — сяк-та́к прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- сяк-так — пр. якнебудь, абияк, ж. яко-тако, (якось) то сим то тим боком, ПР. СЛ. туди-сюди, можливо <н. удома ще сяк-так а...> Словник синонімів Караванського
- сяк-так — див. недбало; погано Словник синонімів Вусика
- сяк-так — СЯК-ТА́К, присл., розм. Те саме, що так-ся́к. Сяк-так добрела [Оксана] через силу до Миколиної хати, де чула, що мати її живе (Г. Квітка-Основ'яненко); Хто мав який-небудь шматочок свого поля, сяк-так його шкрябав, засівав (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
- сяк-так — присл., розм. Те саме, що так-сяк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сяк-так — ЛЕ́ДВЕ (ЛЕ́ДВИ діал.) (ЛЕ́ДВІ діал.) (ЛЕ́ДВО діал.) присл. (з великими зусиллями), ЛЕДЬ, НАСИ́ЛУ, З ТРУДО́М (З ВЕЛИ́КИМ ТРУДО́М), ЛЕ́ДВЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЛЕДЬ-ЛЕ́ДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-ЛЕДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-НЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЗАЛЕ́ДВЕ рідше, НАЛЕ́ДВЕ розм. Словник синонімів української мови
- сяк-так — Сяк-та́к, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)