сів
СІВ, у, рідко,
1. Те саме, що сівба́.
2. Те саме, що схо́ди¹.
Паром, як морем, покриється балка: Сівом одягнеться лан (Щог., Поезії, 1958, 88).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сів — сів іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- сів — СІВ, у, рідко. 1. Те саме, що сівба́. І з приполів довгих свити Засівали всякі квіти. .. А на весну з того сіву Будяками земля вкрилась: Тільки де-де кущик ягід, Де-де квітка притулилась (П. Грабовський). 2. Те саме, що схо́ди¹. Паром, як морем, покриється балка: Сівом одягнеться лан (Я. Щоголів). Словник української мови у 20 томах
- сів — -у, рідко. 1》 Те саме, що сівба. 2》 Те саме, що сходи I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сів — Сів, -ву м. Сѣвъ, посѣвъ. Сіє, сіє, сіва не доходить, дівчинонька з обідом приходить. Мет. 28. Словник української мови Грінченка