сідий

СІДИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що си́вий.

«Гай! гай! де діти єсть такії, Щоб кудрі батькові сідії Найвище ставили всього?..» (Котл., І, 1952, 274);

Скрізь сідий туман наліг На широке поле (Бор., Тв., 1957, 67);

Печаль на серденьку! Згадалась Мені сіда старовина (Манж., Тв., 1955, 141).

До сіди́-коси́ — до старості.

Сидітимеш до сіди-коси (Номис, 1864, № 8885);

Сіди́й, як лунь — дуже сивий.

Вкине слово [Денис], та таке, що й десять стариків, сідих, як лунь, ..не видумають (Кв.-Осн., II, 1956, 398).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сідий — сіди́й прикметник сивий рідко, вживається переважно у фразеологізмі Орфографічний словник української мови
  2. сідий — Сивий Словник чужослів Павло Штепа
  3. сідий — СІДИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що си́вий. “Гай! гай! де діти єсть такії, Щоб кудрі батькові сідії Найвище ставили всього?..” (І. Котляревський); Скрізь сідий туман наліг На широке поле (Л. Боровиковський); Печаль на серденьку!... Словник української мови у 20 томах
  4. сідий — -а, -е, рідко. Те саме, що сивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сідий — Сідий, -а, -е = сивий. Зажурилась Хмельницького сідая голова. Макс. Словник української мови Грінченка