сільбадор
СІЛЬБАДО́Р, а, ч. Людина, що спілкується з іншими людьми за допомогою свисту.
Свист остров’ян, або «сільбадорів» (тобто людей, що «розмовляють» за допомогою свисту), за своєю силою нагадує гудок паровоза і почути його можна на відстані до 14 кілометрів (Наука.., 8, 1969, 19).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сільбадор — сільбадо́р іменник чоловічого роду, істота свистун Орфографічний словник української мови
- сільбадор — СІЛЬБАДО́Р, а, ч. Людина, що спілкується з іншими людьми за допомогою свисту. Свист остров'ян, або “сільбадорів” (тобто людей, що “розмовляють” за допомогою свисту), за своєю силою нагадує гудок паровоза, і почути його можна на відстані до 14 кілометрів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- сільбадор — -а, ч. Людина, що спілкується з іншими людьми за допомогою свисту. Великий тлумачний словник сучасної мови