1. Словник української мови в 11 томах

сільвиконавець

СІЛЬВИКОНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Скорочення: сільський виконавець — особа, що виконує розпорядження сільського органу влади.

На ганку маніжиться, на сонці вигрівається сільвиконавець (Кач., II, 1958, 51);

Довго довелося бігати сільвиконавцям (Кир., Вибр., 1960, 243).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сільвиконавець — сільвикона́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сільвиконавець — СІЛЬВИКОНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Скорочення: сільський виконавець – особа, що виконує розпорядження сільського органу влади. На ганку маніжиться, на сонці вигрівається сільвиконавець (Я. Качура); Довго довелося бігати сільвиконавцям (І. Кириленко). Словник української мови у 20 томах