сім
СІМ, семи́ і сімо́х, числ. кільк. Назва числа і цифри 7;
// чого. Кількість із 7 одиниць.
Сім струн я торкаю, струна по струні, Нехай мої струни лунають, Нехай мої співи літають По рідній, коханій моїй стороні (Л. Укр., І, 1951, 51);
Коли Іванові минуло сім літ, він вже дивився на світ інакше (Коцюб., II, 1955, 307);
Землі у нас було сім чи сім з половиною десятин (Довж., І, 1958, 11).
◊ Всім (усі́м) по сім — порівну; щоб усі були задоволені.
Налив [дідич] горілки й сказав селянинові: — Ану, газдо, вип’ємо за то, аби всім було по сім, а нам з вами — по вісім (Казки Буковини.., 1968, 41);
— Треба землю поділити так, щоб усім по сім (Панч, На калин. мості, 1965, 88);
Де́рти (здира́ти, зде́рти, лупи́ти, злупи́ти і т. ін.) сім шкур див. шку́ра;
За сім земе́ль див. земля́;
За сімома́ печа́тками див. печа́тка;
Наговори́ти (наплести́ і т. ін.) сім мішкі́в (кіп) греча́ної во́вни див. во́вна;
Під сімома́ вітра́ми — на відкритому, нічим не захищеному місці.
На роздоріжжі, під сімома вітрами стояло місто-воїн. Сувора й скупа на славу історія Мінська (Наука.., 7, 1967, 14);
Під (за) сімома́ замка́ми держа́ти (трима́ти і т. ін.) див. замо́к;
По сім за (на) цибу́лю; Хоч по сім за цибу́лю продава́ти див. цибу́ля;
Сім поті́в зі́йде див. піт;
Сім п’я́тниць на ти́ждень див. пя́тниця;
Сім раз одмі́р (примі́р), а раз відрі́ж див. відрі́зувати;
Чо́рний, як сім га́лок — дуже чорний.
Полковник їхав не сам. З ним була дочка — чорна, як сім галок (Ю. Янов., II, 1958, 69);
Як (мов, немо́в і т. ін.) сім баб пошепта́ло — допомогло комусь що-небудь, хтось став іншим.
— Під час маневрів ставав [полковник] такий добрий, немов сім баб над ним пошептало (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 472).
Значення в інших словниках
- сім — сім числівник кількісний Орфографічний словник української мови
- сім — [с'ім] с'імох/сеими, д. с'імом/сеими, ор. с'імома/с'ома, м. (на) с'імох/сеими Орфоепічний словник української мови
- сім — СІМ, семи́ і сімо́х, числ. кільк. Назва числа 7 і його цифрового позначення; // чого. Кількість із 7 одиниць. Сім струн я торкаю, струна по струні, Нехай мої струни лунають, Нехай мої співи літають По рідній, коханій моїй стороні (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
- сім — сім: ◊ сім раз би то саме́ їв про дуже скупу людину (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- сім — З сімох печей хліб їв. Про бувалого чоловіка. Сім верств до небес — і все пішки. Про те, чого важко досягнути. Сім п’ятниць на тиждень. Про того, хто часто змінює свою думку або рішення. Того і в сімох водах не обмиєш. Про дуже погану річ, чи діло. Приповідки або українсько-народня філософія
- сім — I семи і сімох, числ. кільк. Назва числа і цифри 7. || чого. Кількість із 7 одиниць. Під сімома вітрами — на відкритому, нічим не захищеному місці. II -а, ч. У біблійній міфології – один з трьох синів Ноя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сім — виганя́ти / ви́гнати сім поті́в (сьо́мий піт) з кого. 1. Змушувати кого-небудь напружено, з останніх сил працювати або виснажувати непосильною роботою. Фразеологічний словник української мови
- сім — Сім, сімо́х і семи́, сімо́м, сімома́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сім — Сім, семи и сімо́х, сьомох числ. Семь. Що-дня, ззідав по семи хліба. Грин. II. 269. Баба сім миль зза пекла, — очень злая баба. Ном. № 242. Коли б сім собак, то б од усіх сімох оділась. Ном. № 3345. Словник української мови Грінченка