1. Словник української мови в 11 томах

сіменитися

СІМЕНИ́ТИСЯ, ни́ться, недок., розм.

1. Бути в періоді утворення насіння, с&́236;м’я (про рослини).

2. перен. Часто народжувати (про жінку).

Діти часто докучають. Сама й не вправлюсь. З першого году так і почала сіменитись із году на год (Барв., Опов.., 1902, 259).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіменитися — сімени́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. сіменитися — СІМЕНИ́ТИСЯ, ни́ться, недок., розм. 1. Бути в періоді утворення насіння, сім'я (про рослини). 2. перен. Часто народжувати (про жінку). Діти часто докучають. Сама й не вправлюсь. З першого году так і почала сіменитись із году на год (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  3. сіменитися — -ниться, недок., розм. 1》 Бути в періоді утворення насіння, сім'я (про рослини). 2》 перен. Часто народжувати (про жінку). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сіменитися — Сімени́тися, -ню́ся, -ни́шся гл. О женщинѣ: рожать дѣтей. Тільки діти часто докучають. Сама й не вправлюсь. З першого году так і почала сіменитись. Г. Барв. 259. Словник української мови Грінченка