сім’яний

СІМ’ЯНИ́Й¹, а́, е́.

1. Прикм. до сі́м’я 1, 2.

Сім’яна оболонка;

// Вигот. із насіння конопель.

Вже і обідати у неї поспіло: борщик з живою рибкою.., каша пшоняна до олії, солона тараня з пшеничними галушечками та вареники з сім’яною макухою (Кв.-Осн., II, 1956, 54).

2. Прикм. до сі́м’я 3.

При перемішуванні ікри і сім’яної рідини з невеликою кількістю води відбувається запліднення (Зоол., 1957, 81).

СІМ’ЯНИ́Й², а́, е́, рідко. Те саме, що сіме́йний 1.

Сім’яні люди коло його ладком-ладком, кожному хотілося мати зятем такого талановитого чоловіка (Мирний, І, 1954, 156).