сім’янинка

СІМ’ЯНИ́НКА, и, ж. Жін. до сім’яни́н.

СІМ’ЯНИ́СТИЙ², а, е, розм. Який дає багато насіння.

СІМ’ЯНИ́СТИЙ², а, е, розм., рідко. Який має велику сім’ю (у 1 знач.).

— Їх батько дуже сім’янистий: в його п’ять дочок (Н.-Лев., IV, 1956, 83).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me