сім’япровід

СІМ’ЯПРОВІ́Д, во́ду, ч.

1. Канал для виведення сім’я (у 3 знач.).

Сім’яник самця [рака] — це залоза білого кольору, в якій дозрівають живчики. Вони виводяться назовні довгими, звивистими трубками — сім’япроводами (Зоол., 1957, 39).

2. рідко. Те саме, що насіннєпрові́д.

Носок сошника розгортає грунт до вологого, насіння, що падає з сім’япроводу, вдаряється у спеціальний п’ятачок і розсівається смугою шириною у вісім — десять сантиметрів, пригортається землею (Хлібороб Укр., 9, 1965, 30).