1. Словник української мови в 11 томах

сірниковий

СІРНИКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до сірни́к.

— Вижинівські колись у Гелки страйк зчинили, а шведському сірниковому «королю» Крейгеру жижки трусилися, бо тут його капітали закладено (Мур., Бук. повість, 1959, 110);

// Признач. для зберігання сірників.

Сірникова коробка;

// Признач. для виготовлення сірників.

Сірникова фабрика.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сірниковий — сірнико́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сірниковий — [с'ірниековией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. сірниковий — СІРНИКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до сірни́к. – Вижинівські колись у Гелки страйк зчинили, а шведському сірниковому “королю” Крейгеру жижки трусилися, бо тут його капітали закладено (І. Муратов); // Признач. для зберігання сірників. Сірникова коробка; // Признач. Словник української мови у 20 томах
  4. сірниковий — -а, -е. Прикм. до сірник. || Признач. для зберігання сірників. Сірникова коробка. || Признач. для виготовлення сірників. Сірникова фабрика. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сірниковий — Сірнико́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)