1. Словник української мови в 11 томах

сіріючий

СІРІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до сірі́ти.

Перехрест підвівся з ліжка.. Потім різко ступав до силуета в сіріючому світанні (Ле, В снопі.., 1960, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіріючий — СІРІ́ЮЧИЙ, а, е. Який сіріє. Перехрест підвівся з ліжка .. Потім різко ступав до силуета в сіріючому світанні (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах