1. Словник української мови в 11 томах

сіточка

СІ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сі́тка 1 — 3, 6, 7.

У полі пасіка стоїть; Під деревом пшоно розсипане лежить; Голодний Голубок зрадів, не оглядівся — Під сіточкою опинився, Бо то принадонька була (Гл., Байки.., 1959, 142);

Крізь червону сіточку на голові просвічували непокірні чорні кучері [дівчини] (Донч., III, 1956, 431);

Обличчя у жінки було круглощоке, приємне.. Біля очей — тонюсінька, ледь помітна сіточка зморщок (Коз., Сальвія, 1959, 166);

Вона швидко поклала у мотузяну сіточку кілька помідорів (Собко, Звич. життя, 1956, 221).

∆ Водяна́ сі́точка, бот. — зелені водорості, поширені у прісноводних, перев. стоячих водоймищах.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіточка — сі́точка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сі́точки Орфографічний словник української мови
  2. сіточка — -и, ж. Зменш.-пестл. до сітка 1-3), 6), 7). Водяна сіточка бот. — зелені водорості, поширені у прісноводних, перев. стоячих, водоймищах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сіточка — СІ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сі́тка 1–3, 6, 7. У полі пасіка стоїть; Під деревом пшоно розсипане лежить; Голодний Голубок зрадів, не оглядівся – Під сіточкою опинився, Бо то принадонька була (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. сіточка — Сіточка, -ки ж. ум. отъ сіть. Словник української мови Грінченка