сіцілійці

СІЦІЛІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. сіцілі́єць, і́йця, ч.; сіцілі́йка, и, ж.)

З афектованим рухом щирого сіцілійця він підняв руку й потряс цибулею (Коцюб., II, 1955, 403).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me