тавтологічний

ТАВТОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е, літ., лінгв. Який повторює те саме поняття без уточнення його змісту; який є тавтологією.

Для посилення емоціональності мови Панас Мирний користується народними тавтологічними виразами: «слуга-наймичка», «гірка-гіркота» (Історія української літератури, I, 1954, 400);

Коцюбинський рішуче й послідовно усуває випадки повторення в межах однієї фрази чи неширокого контексту тих самих або тавтологічних слів (Мовознавство, XIII, 1955, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тавтологічний — тавтологі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тавтологічний — [таўтолоуг’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. тавтологічний — ТАВТОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е, літ., лінгв. Який повторює те саме поняття без уточнення його змісту; який є тавтологією. Для посилення емоційності мови Панас Мирний користується народними тавтологічними виразами: “слуга-наймичка, гірка-гіркота” (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. тавтологічний — -а, -е, літ., лінгв. Який повторює те саме поняття без уточнення його змісту; який є тавтологією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тавтологічний — Тавтологі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)