1. Словник української мови в 11 томах

таджики

ТАДЖИ́КИ, ів, мн. (одн. таджи́к, а, ч.; таджи́чка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Таджицької РСР.

Бачиш — руський з тобою [Україно], башкир і таджик. Друзі, браття твої, громоносна лавина (Рильський, II, 1960, 179);

До іранської групи населення належать таджики — найдавніше хліборобське населення Середньої Азії (Ек. геогр. СРСР, 1957, 363).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таджики — ТАДЖИ́КИ, ів, мн. (одн. таджи́к, а, ч.; таджи́чка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Таджикистану. Бачиш – руський з тобою [Україно], башкир і таджик. Друзі, браття твої, громоносна лавина (М. Словник української мови у 20 томах
  2. таджики — -ів, мн. (одн. таджик, -а, ч.; таджичка, -и, ж.). Народ, що становить основне населення Таджикистану. Великий тлумачний словник сучасної мови