таж

ТАЖ¹, рідко ТА́ЖЕ, част., підсил. Уживається на початку речення для підсилення висловлюваної думки; адже ( див. адже́¹ 1), тож.

— Тату, — обізвався Василько тремтячим голосом, — таж то моя ялинка, ви її подарували мені ще тоді, як мене похвалив учитель (Коцюб., І, 1955, 78);

— Андрію, таж ми і до завтрього не скінчимо. Чого ж ти не пхаєш [плуга]? (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 16);

// Уживається для підсилення експресивності висловлюваної думки в сполученні з іншими частками.

— Панове! Таж-таки у світі правда єсть! (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 226).

ТАЖ², рідко ТА́ЖЕ, спол.

1. Служить для поєднання речень, що виражають причиново-наслідкові відношення.

— Дивись! А ти звідки знаєш гуцульські приговірки? — Таже я завше між гуцулками, бабцю! (Хотк., II, 1966, 13);

Далека, небезпечна путь, — Гей, не вважай, матросе! Таж хвилі приязно гудуть. Міцні, надійні троси (Рильський, І, 1960, 298).

2. Уживається для поєднання речень, одне з яких пояснює думку іншого; адже ( див. адже́²).

— Як же ми його одіб’ємо? Таже його турки везтимуть, гей! — налякався котигорошок (Коцюб., І, 1955, 384);

— Ви думаєте, йому [Леніну] нема чого робити, у нього гібриди в голові? Таж країна яка — півсвіту! Революція! Дихати йому ніколи! Як же я [Мічурін] з’явлюсь до нього й відбиратиму дорогий час? (Довж., І, 1958, 470).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таж — Сьогодні дуже модна – переважно в друкованих текстах – частка адже. “Адже справа не в тім, що...”, “Бережись, адже ти граєш з вогнем”. У живій мові наведені приклади звучатимуть так: “Справа ж не в тім, що...”, “Бережись, ти ж граєш з вогнем”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. таж — ТАЖ – ТА Ж Таж, част. підсип., спол. [Мати:] Давай серпа, як кажуть! Таж не твій (Леся Українка); – "Підеш, га?" – Таж іду вже, йду (Є.Гуцало); – З ним і їхати страшно. Таж це звір, не чоловік! (Б.Лепкий). Та ж, займ. з част. Літературне слововживання
  3. таж — ТАЖ¹, рідко ТА́ЖЕ, част., підсил. Уживається на початку речення для підсилення висловлюваної думки; адже, тож. – Тату, – обізвався Василько тремтячим голосом, – таж то моя ялинка, ви її подарували мені ще тоді, як мене похвалив учитель (М. Словник української мови у 20 томах
  4. таж — таж 1 сполучник незмінювана словникова одиниця рідко таж 2 частка незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  5. таж — I рідко таже, част. підсил. Уживається на початку речення для підсилення висловлюваної думки; адже (див. адже I 1)), тож. || Уживається для підсилення експресивності висловлюваної думки у сполуч. з іншими частками. II рідко таже, спол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. таж — Таж, таже́ (адже, аджеж), сп.; таж то́, таж па́к. Таж я тобі́ каза́в, що бу́дуть го́сті (Сл. Грінч.). Таж біда́, як то ка́жуть, усього́ навчи́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)