1. Словник української мови в 11 томах

таз

ТАЗ¹, а, ч. Неглибока кругла або овальна посудина (найчастіше металева) для вмивання, прання тощо.

Христя мерщій ухопила таз з водою і вибігла у кухню (Мирний, III, 1954, 155);

Курбала довго вовтузився на кухні,.. потім хлюпотівся у тазі (Досв., Вибр., 1959, 314);

— Щось хочете сказати? — Хочу, — відповіла мати, здіймаючи з країв мідного таза рожеву, тремтливу від кипіння пінку (Шиян, Баланда, 1957, 181).

ТАЗ², а, ч., анат, Частина скелета людини й тварин — кістковий пояс, що спирається на нижні (у тварин — на задні) кінцівки і є опорою для хребта.

Роз-виток кісток таза у дітей, особливо у дівчаток, має важливе значення (Шк. гігієна, 1954, 69);

Пряме ходіння викликало у двоногих мавп переміщення центра ваги тіла, в результаті чого хребет ставав більш гнучким, таз ширшим (Наука.., 8, 1963, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таз — таз 1 іменник чоловічого роду посуд; частина кістяка таз 2 іменник чоловічого роду, істота представник народності Орфографічний словник української мови
  2. таз — див. ПОСУДИНА; (кістка) АН. кістковий пояс. Словник синонімів Караванського
  3. таз — Балія, мидниця, миса, миска, (анатом.) сідниця, див. задниця Словник чужослів Павло Штепа
  4. таз — ТАЗ¹, а, ч. Неглибока кругла або овальна посудина (найчастіше металева) для вмивання, прання тощо. Христя мерщій ухопила таз з водою і вибігла у кухню (Панас Мирний); Вона пішла до хати, звеліла Килині винести таз в берег, погнала Настю рвати малину (І. Словник української мови у 20 томах
  5. таз — У, ч. Сідниці. Посунь свій таз, а то розсівся тут на стільчику... Словник сучасного українського сленгу
  6. таз — I -а, ч. Неглибока кругла або овальна посудина (найчастіше металева) для вмивання, прання тощо. II -а, ч., анат. Частина скелета людини й тварин – кістковий пояс, що спирається на нижні (у тварин – на задні) кінцівки та є опорою для хребта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. таз — Частина скелета хребетних; складається з двох тазових кісток, крижів та куприкової кістки. Універсальний словник-енциклопедія
  8. таз — ТАЗ (посудина); МІ́ДНИЦЯ заст. (мідна посудина); БА́ЛІЯ (широка посудина для прання білизни). Вона пішла до хати, звеліла Килині винести таз в берег, погнала Настю рвати малину (І. Словник синонімів української мови